Скидую в сон важкість повік,
Обридливість дня й тонни смислу.
З ілюзорного невода знову нагріб
Жменю образориб. Тихо висну.
Зависаю між собою та іншим зовсім,
Чий сміх чую щоранку з-за хмари.
Відвиснутий вщент від небостель підвісних,
Штучних сонць і ман'якореклами.
Маю свій світ у світі між інших світів,
Де живу і не криюсь від кулі.
Достеменно полічені схлипи піщин,
Із годинника впавші й відбулі.
Прочитано 7623 раза. Голосов 3. Средняя оценка: 2,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
моя рука вам би вліпила двійку за невиразність думки і напуск поетичного туману.
Свєта
2008-11-27 01:30:35
Ученику-2
Простіть великодушно, що знову звертаюся до Вас, а не до автора. Маленька історія: я колись зайшла у хату однієї молодої особи і вона мені з захопленням показала картину, яку вона недавно купила. Глянувши на той витвір мистецства, я зрозуміла, що вліпла. Мені не хотілося вкинути
"свою ложку дьогтю" у її радість і мене зовсім не зачарувало та мазанина. Здавалося, що мій 4-річний внук малює гарніші і змістовніші картини. Згадалося що доводилося бачити такі ж картини раніше, у доволі пристойних місцях. Як я не намагалася щось там побачити, але до цих пір нічого не путнього не бачу. Зрозуміла одне, що мені не дано цього ні бачити, ні розуміти. Не мій це стиль і у мене немає достатньої підготовки, щоб щось між тими лініями побачити, хоча я люблю класичну живопись. Тобто, проблема не в художниках, а у мені. Те ж саме - для вас. Для чого Ви себе мучите? Вам не зрозумілий цей автор, його некласичний стиль. Може замість того щоб ставити одиниці і залишати відгуки, не тисніть на лінк з його поезією. Я впевнена, що комусь дуже подобається стиль цього поета. Залишіть їм можливість допомогти поету рости, що усім нам необхідно.
ученик-2
2008-11-27 04:53:27
Шановна Свєто,таких людей,що находять утіху і в навіженості,щитаючи це за геніальний талант,є дуже багато у світі,але це є християнський сайт і хочеться тут читати про все святе,чисте,Боже.Хай такого роду писаки печатаються на тих сайтах де їх будуть цінити і розуміти,а тут їм не місце.З повагою до вас хритиянська душа.
Сороколіт
2008-11-30 12:25:55
Згоден зі Світланою: якщо "не те", то не тільки "мона", але й "нуна" не тиснути. На кнопку. Тобто на лінку. А на автора й подавно. Бо якщо я дратуюсь, то, вибачте, Світлано, не завжди в мені проблема. Бо якщо зносять дитячий майданчик, щоб поставити пивбар - можу бути невдоволений. Але в одному згоден: не відповідай тим самим, щоб таким не стати. А якщо організатори сайту не втручаються, то потрібно цю ситуацію вирішувати самотужки (Пс.!00:3)
Уникайте тих, хто сіє розбрат, бо воно того не варте. Всі наші благі наміри будуть анульовані втратою миру.
З повагою, ще один учень Ісуса
Я припадаю к родному плечу - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
В канун самых ярких и светлых праздников Нового года и Рождества,
наверное, все же не должно нам говорить о бедах и невзгодах... но, вчерашнее искреннее сопереживание сердечной боли очень славного человека... сложилось, вернее, излилось в это стихотворение и внезапно напомнило мне и то давнее при_давнее, но такое близкое по поэтической моей отзывчивости... "чужого горя не бывает"?! - конечно же не бывает! и это не пустые слова - если не очерствел душой... если не ослеп и не оглох - сердцем... и особенно, если очень и очень хорошо знаешь тех людей...
Одной из моих стихо/героинь уже давным-давно нет с нами...
Второй - нашей современнице, и еще молодой, красивой и умной, необычайно доброй и обаятельной, по-женски трепетно-нежной и сильной натуре... жить бы, да жить в любви и счастье - которое поверьте на слово, она действительно заслужила! но только счастье-то её... такое трудное... хоть и трепетно оберегаемое ею... по крохотным крупицам - среди болей её житейских невзгод... и не очень-то оно её жалует... постоянно испытывая на прочность и без того... израненно-надорванное... тяжкими испытаниями... хрупкое, сущностью её, великодушно-чистое сердце...
Женская доля?!
что же это такое...
и почему на этой земле нельзя быть просто счастливой?..
когда сама так щедра - на отдачу тепла и света,
как лучезарная звездочка, как ясное солнышко...
Милые женщины! счастья Вам и любви - во взаимности пониманий!!!
С наступающим Новым Годом!!!
Счастливого Вам Рождества!!!
Пусть судьба будет к Вам благосклонней
и не в далеком библейско-призрачном, заоблачностью - Раю...
а именно здесь - на Земле, обыденно-земное Ваше счастье... в мудрой доброте людского понимания и любви!!!
